Фреймворк відповідає, як код працює. Він не відповідає, де в цьому проєкті лежить контролер, хто пише міграцію для користувачів і в якому файлі налаштування черги. Ці відповіді дає скелет, і перше рішення ухвалюють до того, як з’явиться перший рядок.
Код: Atomic-Framework-Application, ліцензія GPL-3.0-or-later.
Рішення 1: скелет це окремий репозиторій
Скелет живе окремо від фреймворку, і це не формальність. Фреймворк оновлюється за своїми правилами, проєкт за своїми, і між ними лишається межа, яку видно в composer.
Плюс у тому, що новий проєкт починається командою, а не переписуванням попереднього. Мінус у тому, що скелет теж треба оновлювати, і про це варто пам’ятати на другий рік.
Скелет і фреймворк версіонуються окремо, тому проєкт фіксує версію фреймворку в composer і оновлює її тоді, коли команда готова пройти по змінах. Скелет при цьому лишається тим самим набором тек і прикладів: його задача не змінюватися щомісяця, а тримати форму, до якої звикли.
Рішення 2: теки це контракт
app/ тримає контролери, моделі, middleware і провайдер користувачів, bootstrap/ константи, завантажувач конфігу й обробку помилок, config/ базу, кеш, пошту, автентифікацію й чергу, routes/ маршрути за типом запиту, public/ точку входу, database/ міграції й сіди, resources/ шаблони, storage/ логи, кеш і сесії.
Домовленість про теки економить не час розробки, а час рев’ю. Коли всі кладуть файл в одне місце, суперечка про структуру не починається в кожному пул-реквесті.
Рішення 3: автентифікація приходить робочим зрізом
Три контролери, middleware Authenticate, модель User з uuid, email, password і role, провайдер із бази, міграція таблиці користувачів.
Зріз обраний тому, що він перевіряє весь вертикальний шлях: маршрут, middleware, сесію, модель, міграцію, шаблон. Заглушка перевіряє лише те, що код збирається, і це дешева перевірка з дорогими наслідками.
Рішення 4: вимоги записані в README
PHP 8.1 із розширеннями json, session, mbstring, fileinfo, pdo, pdo_mysql, curl, MySQL або MariaDB, Redis за бажанням, Composer.
Список виглядає дрібницею до першої викладки на чужий сервер. Відсутнє розширення це не помилка в коді, а година листування з підтримкою, і краще, щоб список був у репозиторії, а не в голові однієї людини.
Рішення 5: генератора CRUD у скелеті немає
Скелет не створює адмінку, екрани списків і форми. Міграції лишаються файлами з мітками часу, і зміну схеми пишуть руками.
Я обираю це свідомо. Згенерований екран живе до першої нестандартної вимоги, а потім його переписують повністю, і ніхто не пам’ятає, що там було. Файл, написаний людиною, читається того ж дня.
Що це дає на практиці
Проєкт піднімається за годину: встановлення, ключі, міграції, перший вхід. Далі робота йде за бізнес-правилами, а не за інфраструктурою. Якщо скелета немає, цей самий тиждень оплачує клієнт, а опису тек не лишається ніде: наступна людина відновлює структуру за кодом, і відновлює по-своєму.
Перевірити варто три речі: .env не потрапив у репозиторій, storage/ доступний на запис і закритий ззовні, міграції прогнані на сервері. Далі воркер під supervisor і schedule/run у cron, інакше черга накопичує листи, а нічний звіт не виходить.
Чого це вчить
Стандарт важливіший за зручність. Теки, назви й вимоги, записані до коду, економлять місяці пояснень, і єдина ціна цього рішення в тому, що хтось мусить його ухвалити й записати.
Той самий довід у замітці створення фреймворку: спершу межа, потім код. І той самий принцип у прогресивному покращенні, де працює те, що вже вміє платформа.
Правило просте: те, що повторюється в кожному проєкті, мусить лежати в репозиторії до початку роботи.
Скелет виходить під GPL-3.0-or-later і ставиться однією командою Composer.